| |
При глаукомі постійно чи періодично підвищений внутрішньоочний тиск може не спричиняти дискомфорту. Якщо не проводити лікування, з роками, як правило, без особливо помітних симптомів порушується зорова функція
При глаукомі рідина в оці, внутрішньоочна рідина, відіграє найважливішу роль. Вона утворюється біля зовнішнього кута райдужної оболонки, в циліарному тілі, звідки нею заповнюється задня камера, потім омиваючи райдужну оболонку і кришталик, через зіницю (отвір всередині райдужної оболонки) потрапляє до передньої камери та всмоктується сплетінням кровоносних судин (місце, де зустрічаються рогівка та склера, так званий Шлемів канал).<
поперечний переріз очного яблука
Порушення зору виникає під час будь-якого з вищеназваних процесів, підвищуючи внутрішньоочний тиск, наприклад, внаслідок надлишкового утворення внутрішньоочної рідини чи блокування системи її дренажу. Підвищений тиск ушкоджує нервові волокна, що йдуть від сітківки через диск зорового нерва та утворюють зорові нерви і передають нервові імпульси до кори головного мозку. Важливим при цьому є ступінь тиску та індивідуальна чутливість нервових волокон. Для деяких людей відносно невисокий тиск (в межах допустимої норми) може завдати шкоди. Лікар вже на ранній стадії може виявити ушкодження нервових волокон на диску зорового нерва та після перевірки поля зору. Поле зору – це частина простору у зафіксованому положенні перед обличчям, що сприймається очима. Сюди належить не лише ділянка простору, яка потрапляє у фокус, а також все, що ми бачимо поза фокусом, у периферичному полі зору. Сітківка покриває переважну частину внутрішньої поверхні ока і складається з величезної кількості чутливих клітин, які реагують на світло, і таким чином забезпечують видимість периферичного та центрального поля зору. Коли світло сприймається сенсорними клітинами, вони передають через нервові волокна імпульс до мозку, а він, в свою чергу, створює відповідний образ з багатьох отриманих сигналів. Якщо прямо дивитися на об’єкт, його образ потрапляє до центру сітківки (макули); ми бачимо об’єкти у фокусі, оскільки сенсорні клітини сконцентровані саме в цьому місці. Контури об’єктів у більш ширшому просторі сприймаються іншими частинами сітківки, по яких розсіяні сенсорні клітини, внаслідок чого ми бачимо зображення поза фокусом.
Для глаукоми характерний одночасний колапс скупчення нервових волокон.
Оскільки ці волокна відходять від сусідніх сенсорних клітин, ділянка пошкодженої сітківки більше не здатна передавати світлові імпульси до мозку; вона деградує. З’являється випадіння частини зорового поля.
|
|
|
